Що робити з речами й орендою людини, яка померла за кордоном

Спершу три кроки, і всі можна зробити з телефона: дізнатися, куди потрапили речі, з якими людину привезли до лікарні чи моргу; письмово попросити наймодавця нічого не чіпати в кімнаті; нічого не стирати з телефона й не викидати. Їхати по речі самому не обов'язково, їх може забрати довірена особа на місці. А поки рідні далеко, консул України вживає заходів для охорони майна, що лишилося після смерті громадянина (Консульський статут, ст. 36).

Сортування одягу й розмова про спадок почекають; нижче порядок, у якому зручно братися за решту.

Що де лежить і з ким говорити

Речі з лікарні, моргу чи поліції

Почніть з одного питання: куди поділися речі, з якими людину привезли чи знайшли? Відповідь знає лікарня, морг або відділення поліції. Запишіть назву закладу, адресу, телефон і прізвище того, з ким говорили.

Хто має право отримати речі й за яким документом, кожна країна, а часто й кожен заклад, вирішує по-своєму, тому наперед це не вгадати. Якщо мови ви не знаєте, попросіть надіслати перелік листом: письмовий текст легше перекласти й показати консульству.

Поспіхом нічого не підписуйте й від речей не відмовляйтеся, спершу порадьтеся з консульством або з людиною, якій довіряєте. Опис речей, коли його видали, сфотографуйте, а якщо речі віддають частинами, записуйте дату кожної видачі.

Орендована кімната: що написати наймодавцю

До орендованого житла першим потрібен наймодавець. Буває, що кімнату давав роботодавець або агенція, через яку людина працювала, і тоді лист іде їм.

Лист може бути коротким: хто помер і коли, хто приїде по речі, ви чи довірена особа, і приблизно коли. У ньому ж попросіть письмово підтвердити, що речі лишаються на місці до названої дати, на яких умовах розривається договір і як рахуватимуть заставу. Відповідь у месенджері теж збережіть: це вже листування, а не усна домовленість.

Далі договір оренди. Шукайте в ньому п'ять пунктів:

• до якого числа він діє;
• як його розривають достроково;
• за скільки днів треба попередити наймодавця;
• скільки становить застава й коли її повертають;
• хто й коли приймає помешкання назад.

Що саме платити після смерті орендаря, залежить від цих пунктів і від закону країни, тому поки договір не прочитано, грошей наймодавцю краще не обіцяти. Лист чи договір можна показати нашому юристу: він підкаже порядок дій, і для родини це безкоштовно. Як він працює, розказано на сторінці «Юридична підтримка».

Якщо наймодавець уже віддав речі комусь іншому, сперечатися на місці навряд чи допоможе; краще попросіть письмово назвати, кому, коли й за яким документом їх передано, і збережіть цю відповідь.

Поки немає письмової згоди наймодавця, краще не робити трьох речей:

• посилати в кімнату людей, яких він не знає;
• лишати ключі комусь «на збереження» без розписки;
• викидати чи роздавати речі, навіть коли здається, що цінного там немає.

Друзі, готові допомогти, можуть сфотографувати кімнату й показники лічильників при наймодавці. Знімки стануть у пригоді, коли дійде до застави й останніх рахунків.

Телефон, документи, гроші й картка

Телефон. Не скидайте його до заводських налаштувань і нічого не видаляйте. Там контакти, пошта, доступи до рахунків, і те, що сьогодні здається зайвим, за тиждень може знадобитися. Тримайте телефон зарядженим, а невідомий пароль не підбирайте навмання: після кількох помилок пристрій може заблокуватися надовго.

Паспорт та інші документи. Сфотографуйте все, до чого є доступ. Оригінал паспорта нікому не віддавайте «на збереження»; чи потрібен він консульству й коли, скаже саме консульство. Номери гарячих ліній зібрано в статті «Гарячі лінії посольств України».

Готівка й цінності. Про зберігання в консула читайте нижче, у розділі «Що зробить консул»; перш ніж лишати прикраси й гроші знайомим, спитайте в консульстві, чи прийме воно речі саме вашого рідного.

Картка й рахунок. Карткою померлого не користуйтеся й нікому її не передавайте, бо так легко створити спірне питання. Долю рахунку вирішують у спадковій справі, і в неї є строк: заяву про прийняття спадщини подають протягом 6 місяців з дня смерті. Тим, хто живе за кордоном, Міністерство юстиції радить звертатися до консульської установи України, яка засвідчить підпис на заяві українською мовою без перекладу й апостиля; саму заяву можна надіслати поштою.

Що зробить консул, а чого ні

Крім охорони майна, Консульський статут дає консулу ще три права. Те, що швидко зіпсується або коштує надто дорого в зберіганні, він може продати й переслати виручені гроші за належністю (ст. 36). Спадкове майно він може прийняти, щоб передати спадкоємцям в Україні (ст. 37). Гроші, коштовності й документи громадян України він може прийняти на зберігання (ст. 38).

МЗС на сторінці поширених запитань перелічує, з чим іще допоможе консул: повідомить про смерть рідних, дасть список місцевих ритуальних агентств, скаже, скільки коштує поховання, кремація чи репатріація тіла, праху й майна, і порадить, як переказати гроші на витрати. Там же чесно сказано, чого консул не робить: не оплачує рахунків і боргів померлого й не залагоджує страхових претензій від імені родини.

Як говорити з консульством у перші дні, описано в статті «Перші 24 години після смерті за кордоном».

Як забрати речі, коли ви далеко

Є два шляхи, і їх можна поєднати.

1. Довірена особа на місці. Друг, колега чи знайомий забирає речі за вашою довіреністю. В Україні довіреність посвідчує нотаріус (Закон «Про нотаріат», ст. 34), за кордоном консульська установа України, де документ підписують у присутності консула (Консульський статут, ст. 44 і 48), або місцевий нотаріус. Показуватимуть довіреність за кордоном, тож ще до оформлення спитайте в закладі й у наймодавця, яку саме вони приймуть і чи потрібні до неї апостиль і переклад. Про документи для родини загалом читайте на сторінці «Оформлення документів».
2. Ви приїжджаєте самі. Заздалегідь домовтеся про день і годину із закладом і наймодавцем, а фото документів, які везете, надішліть собі на пошту про всяк випадок.

Невеликі особисті речі, які видали заклад чи поліція (сумку, телефон, ноутбук, документи), іноді можна привезти в Україну разом із тілом. Чи вийде це у вашій ситуації, залежить від того, що саме й скільки там речей, тож відповідь дамо після розмови, коли побачимо перелік, і до договору скажемо, чи вплине це на суму. Громіздкі речі, як-от одяг, побутові предмети чи велосипед, краще відправити окремо. Строку, коли заклад їх видасть, ми не назвемо: це вирішує сам заклад. Частину речей, можливо, розумніше лишити в країні, і поспіх тут не потрібен.

Як речі їдуть в Україну і що каже митниця

Найчастіше в багажі того, хто повертається, або поштою чи експрес-доставкою. Особисті речі, які громадянин везе в ручній поклажі чи багажі, декларують усно або письмово, і митних платежів за них немає (Митний кодекс України, ст. 369).

До особистих речей закон зараховує, зокрема, одяг, білизну й взуття з ознаками користування, особисті прикраси, мобільні телефони й переносні комп'ютери, не більше двох (ст. 370). Чи підпадають під цей перелік речі померлого, закон прямо не каже, тож краще спитати в митниці. Посилки підпорядковані іншому порядку: у міжнародних поштових та експрес-відправленнях речі йдуть на умовах, встановлених для товарів, тому оформлення уточніть у перевізника заздалегідь. Ціна посилки залежить від перевізника, ваги й заявленої вартості речей, і перевізник називає її до відправлення. Перед дорогою складіть простий перелік речей і майте при собі фото опису із закладу, якщо його видавали.

Для смерті в Польщі окремо розказано про документи й перевезення тіла в статті «Помер українець у Польщі».

Страховка, відмова від речей і рахунок від наймодавця

Чи покриє страховка речі й житло?

Знайдіть поліс, якщо він був, і назвіть його номер у першій же розмові зі страховою. Що саме він покриває, залежить від умов конкретного договору, тому нічого не обіцяємо. Звертатися доведеться родині: консул страхових претензій не залагоджує.

Чи можна взагалі не забирати речі?

Можна, але такого рішення краще не ухвалювати в перші дні. Лишити речі в країні можна за письмовою згодою наймодавця чи закладу; попросіть у відповіді вказати, що з ними буде далі, і підписуйте лише перечитавши.

Наймодавець називає суму. Що робити?

Звірте її з договором: сума, дата, підстава. Якщо щось не збігається, попросіть пояснення письмово й до відповіді нічого не переказуйте.

Поговорити з людиною

Обговорити свою ситуацію голосом іноді простіше, ніж читати. Зателефонуйте за номером +380 73 319 25 35, і ми підкажемо, з чого почати саме у вашому випадку.